Пескара

Пескара - одне з найбільших міст італійської області Абруццо розташоване на узбережжі Адріатичного моря. За даними останнього перепису населення в ньому проживає близько 130 тисяч осіб.

Історія Пескари бере свій початок у далекій давнині - ще за часів Римської імперії на березі річки Пескара було засновано поселення під назвою Вікус Атерно стала важливою сполучною ланкою між Римом і Адріатичним узбережжям. У місті базувалася частина римського флоту а також активно розвивалися рибальство і торгівля зі східними країнами. Економічний розквіт підстьобнув розквіт культурного життя - у Вікусі Атерно побудували кілька храмів, в яких крім римської релігії процвітав культ богині Ізіди.

Після падіння Західної Римської імперії місто перейменували в Піскарію. Вже тоді християнство стало відігравати головну роль у житті городян. Всюди зводилися нові храми і церкви. З 12 по 14-й століття Піскарія переживала період економічного занепаду спричиненого низкою природних катастроф і постійних нападів. Проте вже незабаром почався черговий виток розвитку: зі зростанням добробуту міста в ньому почали будувати нові будівлі була зведена фортеця і відкритий перший університет.

У 1807-му році Пескара розділилася на два міста: власне Пескара залишилася на південному березі річки а на північному утворився незалежний муніципалітет Кастелламмаре. Протягом понад ста років два міста постійно конкурували один з одним. Взаємна напруга ослабла тільки в роки Першої Світової війни а в 1927-му році Пескара і Кастелламмаре були знову об'єднані в один муніципалітет.

Сьогодні Пескара - це великий культурний транспортний і портовий центр Абруццо столиця однойменної провінції. У місті працює ряд хімічних машинобудівних і харчових підприємств виробляють керамічні вироби. Крім цього тут розташований міжнародний аеропорт який приймає рейси з усієї Італії.

Туризм також відіграє значну роль в економіці Пескари - місто славиться своїм 16-кілометровим пляжем з розвиненою інфраструктурою численними пам'ятками і бурхливим нічним життям. Тут побудовані готелі і кемпінги різного рівня і працюють кафе бари і ресторани на будь-який смак і гаманець.

Серед головних туристичних визначних пам'яток Пескари варто, перш за все, виділити кафедральний собор Сан Четтео - за італійськими мірками це досить молода будівля. Собор був побудований в 1933-38-му роках на руїнах давнішої церкви. З інших сучасних будівель можна відзначити 465-метровий міст Понте дель Маре - він перекинуть через річку Пескара. У дивному вцілілому в роки Другої Світової війни кварталі Казерма зберігся будинок, в якому народився Габріеле д'Аннунціо - один з найвидатніших італійських поетів. Також у Пескарі обов'язково варто оглянути розкішний палац Палаццо дель Говерно, церкви Санто Спіріто і Сант Андрео Апостоло. Цікавим може бути і відвідування базилік Мадонна делле Сетте Долорі 17-го століття і Мадонна дель Фуоко, побудованої на місці храму богині Вести. Нарешті, варто оглянути експозиції етногорафічного Музею народів Абруццо, які займають будівлю колишньої в'язниці «Купальня Бурбонів».

Що стосується пам'ятників Пескари, то, безумовно, найзнаменитішим з них є «Корабель», зроблений скульптором П'єтро Кашелла з каррарського мармуру. Пам'ятник, що нагадує про рибальське минуле міста, відкрили 1987 року.

Поруч з головним пляжем Пескари розкинувся невеликий сосновий гай Пінета д'Авалос, на території якої на початку 20-го століття було побудовано безліч витончених вілл. І тут же розташований виставково-концертний зал Aurum, в будівлі якого колись розташовувався завод з виробництва апельсинового лікера.

Ну а вздовж усього узбережжя Пескари можна зустріти справжній символ цієї місцевості - трабокки. Так називаються унікальні середземноморські дерев'яні будинки, зведені на палях прямо у водах моря. Починаючи з часів Стародавнього Риму, рибалки в них не тільки жили, а й «працювали» - в трабокки було зручно ставити снасті і закріплювати мережі.